Прикладна екологія

ПРИКЛАДНА ЕКОЛОГІЯ

(контроль за станом навколишнього середовища)

 

Еколог – фахівець, який займається аналізом ситуації та розробкою заходів для зменшення існуючої і можливої шкоди природі. Еколог виявляє причини катаклізмів природи і розробляє можливості зниження впливу людського фактора на навколишнє середовище.

У майбутньому все більше місце займатимуть проблеми збереження навколишнього середовища. У зв'язку із зростанням викиду шкідливих елементів в атмосферу проблеми екології ставляться на одне з перших місць. Попит на професійних екологів буде підвищуватися, але й будуть збільшуватися вимоги до них. Професія еколога стане однією з найбільш затребуваних і важливих.

Екологи намагаються зрозуміти і пояснити, наприклад, чому висихають озера або гинуть його мешканці. Вони вивчають стан землі, води, повітря, а також ступінь впливу промислових виробництв на людей, рослини, тварин. Екологи виявляють ступінь забрудненості, аналізують причини і складають прогноз ситуації в майбутньому. Фахівці-екологи вивчають наслідки тих чи інших подій, що впливають на навколишнє середовище (наприклад, запуск ракет), стежать за правильною утилізацією різних відходів, ведуть контроль шкідливих виробництв.

Екологи стикаються з розробкою і узгодженням в державних органах природоохоронних документів, які обґрунтовують екологічну безпеку різних проектів і промислових виробництв. Фахівці в лабораторіях проводять дослідження вмісту в повітрі міст специфічних і основних забруднюючих речовин.

В даний момент кваліфіковані екологи необхідні для проведення експертиз при початку будівництва будь-яких житлових будівель, заводів, об'єктів транспортних доріг. Без позитивного висновку жодне з будівництв не почне роботу. Більше того, кожне підприємство повинно вести свою діяльність під пильним контролем екологів.

Необхідні професійні навички і знання:

-       вміти вільно розбиратися в екологічному законодавстві, стандартах і нормативах;

-       знання фізики, хімії, біології та процесів, які проходять в навколишньому середовищі;

-       мати уявлення про порядок проведення екологічної експертизи;

-       знати методи екологічного моніторингу;

-       мати навички комп'ютерного моделювання;

-       розбиратися в зарубіжному і вітчизняному досвіді у сфері охорони навколишнього середовища;

-       вміти складати необхідну звітність та документацію з охорони навколишнього середовища.

Особисті якості:

-            дипломатичність;

-      гнучкість;

-      громадянська сміливість (для заперечування дій посадових осіб, органів влади, державних структур);

-      внутрішня дисципліна;

-      стресостійкість;

-      скрупульозність;

-      відповідальність;

-      акуратність;

-      аналітичний склад розуму;

-      захоплення живою природою;

-      здатність до наукової творчості;

-      вміння працювати в команді;

-      самостійність;

-      порядність;

-      працездатність.

Плюси професії:

-        отримання морального задоволення від виконаної роботи, в зв'язку з отриманням зарплати через поліпшення стану навколишнього середовища;

-        кваліфіковані екологи користуються популярністю серед роботодавців і цей попит буде рости;

-        випускники вузів вже мають певний досвід роботи завдяки проходженню необхідних практик на виробництвах, що сприяє набуттю корисних знайомств і рекомендацій (це спрощує і прискорює кар'єрний ріст);

-        фахівець-еколог, який отримав необхідну кваліфікацію може розраховувати на досить прибуткове місце роботи в нафтохімічній, будівельної чи енергетичній галузях;

-        професія еколога є міжнародною, що дає можливість працювати за кордоном;

-        робота еколога досить цікава і часто пов’язана з  відрядженнями.

Місця роботи:

-        дослідницькі лабораторії;

-        екологічні структури на підприємстві;

-        державні структури, органи контролю та нагляду;

-        природоохоронні організації;

-        будівельні компанії;

-        заводи і фабрики.

Навчальний процес

Протягом першого року навчання та частково другого студенти закінчують шкільну освіту. На другому курсі починається вивчення дисциплін професійного циклу та проходження навчальних практик.

Під час навчання студенти набувають знань та умінь з наступних дисциплін:

-          Загальна біологія;

-          Метеорологія і кліматологія;

-          Загальна хімія;

-          Фізика;

-          Безпека  життєдіяльності;

-          Вища  математика;

-          Аналітична хімія;

-          Фізико-хімічний аналіз;

-          Загальна  екологія;

-          Інформатика;

-          Основи топографії та картографії;

-          Основи охорони  праці;

-          Геологія  з  основами  геоморфології;

-          Гідрологія  з  основами  гідрогеології;

-          Ґрунтознавство;

-          Ландшафтна екологія;

-          Екологія  геологічного середовища;

-          Геохімія довкілля;

-          Методи вимірювання параметрів навколишнього природного середовища;

-          Методи еколого-геологічних  досліджень;

-          Еколого-геологічне  картування;

-          Охорона навколишнього середовища;

-          Заповідна справа;

-          Основи  стандартизації та метрології;

-          Екологічне законодавство;

-          Економіка  та  організація  еколого-геологічних робіт;

-          Комп’ютерна обробка  екологічної  інформації;

-          Збалансоване  природокористування;

-          Моніторинг довкілля;

-          Екологічна експертиза;

-          Радіоекологія;

-          Екологія міських систем.

40 % навчального часу відводиться практичному навчанню, де студенти опановують майбутню професію. Всі види практики вирішують наступні завдання:

-          ознайомлення студентів з обраною професією;

-          формування вмінь та навичок роботи з комп’ютерним забезпеченням;

-          прищеплення студентам навичок самостійної роботи, виховання почуття відповідальності за доручену справу, творчого підходу до вирішення ситуаційних завдань;

-          формування професійних здібностей;

-          закріплення, поглиблення та систематизація знань і вмінь, отриманих студентами в процесі теоретичного навчання та практики;

-           збір та підготовка матеріалів для курсових робіт і набуття навичок проведення дослідницької роботи.

За час навчання студент еколог проходить наступні практики:

-          З  хімічного  та фізико-хімічного аналізу;

-          Загально-екологічну;

-          Користувача  персонального  комп’ютера;

-          Для  набуття  робітничої  професії;

-          З  методів вимірювання параметрів  навколишнього середовища;

-          З екологічної зйомки;

-          З  комп’ютерної  обробки  екологічної  інформації.

Головою  випускаючої циклової комісії  екології з  вересня 2013 року працює  Уманець Людмила Іванівна.

Уманець Людмила Іванівна – випускниця Київського геологорозвідувального технікуму 1985 року, Київського державного університету імені Тараса Шевченка 1995 року. Працює в коледжі з 1991 року. Викладає «Загальну екологію», «Екологію міських систем», «Заповідну справу», «Моніторинг довкілля», «Метеорологію і кліматологію».

Після закінчення коледжу студент отримує диплом молодшого спеціаліста та атестат про повну загальну середню освіту.

Кваліфікація – технік-еколог

Термін навчання – 3 роки 10 місяців